Матч смертi

Соломия Галицкая
МАТЧ СМЕРТІ

Осінь прийшла золотиста,
Рік сорок другий минав.
Змащений чобіт фашиста
Київську землю топтав.

Сльози кияни ковтали,
Сів супостат на престол.
Німці розваг забажали,
Здумали грати в футбол.

На передодні зібрали
Потай киян у дворі.
Строго гравцям наказали
Щоб поступалися в грі.

Перемогти у неволі —
Це для команди не жарт.
Ось на футбольному полі
Стрілись «Флакельфа» і «Старт».

«Ні, ми не станем рабами!» —
Стисли гравці кулаки. —
«Тож перемога за нами!
Нумо, вперед, козаки!

Ми не знеславимо місто!
Ми не програємо матч!»
З тріском в ворота фашиста
Влучив суперника м’яч.

Німці киянам програли,
Здужали наші гравці!
Хлопців в концтабір забрали,
Звідки вернулись не всі...

Грайте розгонисто горни!
Пісню співайте гравцям!
Слава команді футбольній!
Слава відважним борцям!

СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(вересень 2015)

       О 1942 році в Києві відбувся футбольний матч між місцевою командою «Старт» та німецькою «Флакельф», за яку грали зенітники люфтваффе. Це змагання отримало в публіцистиці назву «Матч смерті». «Старт» переміг. Невдовзі після цього значну частину гравців київської команди заарештували, а п'ятьох вбили. У радянській пресі була популярна версія, що з футболістами розправилися через їхнє небажання віддати перемогу в матчі нацистам. Але з часом виникло кілька альтернативних припущень про причини репресій щодо спортсменів.
       За словами істориків, футболісти, в будь-якому випадку, поводились як герої, а їхні перемоги над німецькими командами підтримували дух радянських людей під час окупації.

_________________________________


МАТЧ СМЕРТИ

Осень стоит золотиста,
Сорок второй нынче год.
Под сапожищем фашиста
Стонет родимый народ.

Плачут от бед киевляне,
Сел супостат на престол.
На развлечения тянет
Немцев: сыграть что ль в футбол?

Перед началом собрали
Наших тайком на дворе.
Настрого им приказали,
Чтоб поступались в игре.

Вырвать победу в неволе —
В этом беспомощен фарт.
Вот и футбольное поле
Встретились "Флакельф" и "Старт".

"Нет, мы не станем рабами!" —
сжали бойцы кулаки. —
"Будет победа за нами!
Ну-ка, вперёд, казаки!

Не опозорим свой город!
Не проиграем мы матч!"
После начала так скоро
Влуплен фашистам был мяч.

Немцы тогда проиграли,
Сдюжили матч игроки.
Хлопцев в концлагерь забрали,
Кто возвратился, редки...

Горны, звучите раздольно!
Пойте свой гимн игрокам!
Слава команде футбольной!
Слава отважным борцам!

(Соломия Галицкая)

Перевод:
Серж Конфон 2


http://www.stihi.ru/2018/02/17/11732