Ельміра Ашурбекова
ЛІТНІЙ РАНОК
З циклу «Дербентські сонети»
Тоненьким шовком щебету птахи
Гаптують ранок, стишуючи лет.
Від брам Дербенту темряву й страхи
Чиясь рука зсуває за хребет.
Теплом долонь розщедрилась земля,
Ще спить грайливий Каспій в них, проте
Вже сонце люстро моря видивля —
Розчісує волосся золоте.
По вулицях бреде цибата тінь,
Ступа у слід, неначе в борозну.
Ревнув мотор в ранкову далечінь,
Збудивши місто від міцного сну.
Удачу добрий ранок нам вістить,
І день новий оця дарує мить.
(переклад з табасаранської — Любов Цай)
за авторським підрядником:
http://www.stihi.ru/2015/10/10/7770