Я все своє життя, й свою любов
Краплину за краплиною тобі,
Рідненька моя доню, знов і знов
Складала на колінах у мольбі.
За те, щоб ти зростала як зерня,
Я Бога із сльозами на очах
Благала серед ночі й серед дня.
Несла твої тривоги на плечах.
Твій тато поринав в дитячий сміх
На жовтих фотографіях старих.
Пробач батькам за те, що танув сніг
На щічках та долонечках твоїх.
Ми зберігали вірно від біди
Доньку - красуню, ластівку свою.
Любов батьків з тобою назавжди.
-Люблю тебе!
-Люблю тебе!
Люблю!
Сьгодні день весілля... Плине час.
Я з радістю тримаю у руках
Надію і любов. Моя свіча
Вгамує болі, вилікує страх.
Любов прийшла навічно, назавжди.
А сила батька - то життєвий шлях.
Із чоловіком в довгу путь іди!
Нехай кохання править у серцях.