Ми загубилися у снах,
Любов була примарою…
Бондаренко Михаил
Як наші мрії, наче птах,
Злітали понад хмарою!..
Та загубилися у снах,
Любов була примарою.
У жовтні не цвітуть сади,
Вода береться кригою.
Замерзло серце назавжди.
Любов була відлигою.
Тужливу не спинити мить,
Де сонце вже за обрієм.
І так душа моя щемить –
Ти був у неї обраним.
Чому ж плекав свій біль і страх,
В коханні був нездарою?
Ми загубилися у снах.
Любов була примарою.
14.10.15