Як гаряче! Як солодко! А серце - барабаниться…
Без слів палких, без дотиків тремтить твоя обраниця!
У відстані – рятунок мій, інакше б вже розтанула,
Стекла б струмками в річеньку. Морями-океанами
Та хвилями бурхливими місток ладнала б зустрічі…
Тримайте ж мене, людоньки, за ніженьки, за рученьки!!!
В’яжіть травою мертвою, щоб я завмерла розумом,
Про пестощі б не мріяла із вуст його морозяних,
Не бігла та не падала, не дерла би коліночки…
Не сила зупинитися: горить бажанням жіночка!
Та, бита в скелю, плакала б, камінням геть засипана…
Не море чув би з мушлі ти, а довге з горя хлипання…
(16.10.15)