Плоть мою вкотре вже
Жре, /як те бланманже/
Ненаситна вщент, хтива тварюка.
Рве з грудей негліже
/З двох яєць Фаберже/
Та для пестощів проситься в руки.
У спині вздовж хребта
/Чортівня/, мов струна,
Жада гри /вся у ловленні/ пальців.
Між сідниць /срамота/,
Жде, /жме цнота туга/,
Смак цілунків від рота-зухвальця...
Трохи дуркую, тому і стиль письма такий карколомний - язиковивертовий))