Нічого більше.
Як ранять ці слова.
Надію загорнули в пелени та кинули у море.
Пливе мій утлий човник в океані геть самотній.
Ти десь на березі у позі йоги мудри.
Чому сховала в землю ти лице,
я знаю,
бо воно мені говорить
занадто більше, ніж собі дозволить можем.
Спалахує пожежа від одного лиш слівця…
Не спалиш вежу маяка.
Не повернуся я -
нічого більше.
Ти марно палиш всі свої вогні.
Занадто промовляли нам слова,
тому ми обережні.