Перевод с украинского:
Стара зима, изъедена морозом...
Кати`т неспешно ледяным скрипучим возом.
Снежинок-мушек суетливый рой
Под воротник мне лезет меховой...
На голой, обливной почти, дороге,
Где искушений тьма, унесть бы ноги! –
Среди обетов, чаяний и смут
Бахвалится и злом кичится муть...
Со скоростью смущённого адажио
Скольжу я плавно мимо стана вражьего,
И, сам усталый, Ангел снов, покорный сну,
Не будит всё забывшую весну...
Влюблённая, Предвечный, Маргаритка
Уже Твоя… О, время жизни прытко:
Едва освоишься – а вот он и финал…
…Молю я о венце, Ты обещал!
Познав мытарства вне родного дома, –
В объятьях у Тебя заснуть знакомых
Среди бумажных роз, икон, свечей...
В ничьей ночи и в памяти ничьей...
Патруль ночной, под мирный пёсий лай,
Покажет выход и проводит в Рай...
*******************
Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2010/04/18/8946
Стара зима, побрижена морозом,
Повагом котиться своїм льодовим возом...
Сніжинок рій, як дрозофільних мух,
Через яких я кутаюся в смух
На голій, аж полив'яній дорозі,
Де захопить життя моє не в змозі
Серед обітниць, смут і сподівань
Хизується у злі мерзенна твань...
У темпі соромливого адажіо
Пливу повільно проти стану вражого,
І, весь знеможений, покірний Ангел сну
Не будить геть заблукану весну...
Всеможний! Вкрай стуманена Стокротка
Спішить до Тебе. Бо життя коротке –
Лише оговтався , а вже його кінець!
Молю я про сподіваний вінець,
Зазнавши всіх поневірянь у приймах, –
Заснути у Твоїх снажних обіймах
Між паперових роз, огарків свіч...
Сторожкий стукар збудить темну ніч
І чемно під собачий мирний лай
Покаже двері у Небесний Рай...