Кожна крапелька дощу,
Що тече по склу намоклім,
Мов жива, доки не вщух
У видовищі самотнім
Сенс не виказаних слів,
Невиразних і забутих,
Майже вплетених у міф
Запізнілої спокути.
Я віддам увесь вогонь
Невгамовного бажання.
Ти чекала це либонь,
Мов зорю світанку ранню.
Кожна крапелька дощу –
З небом запальна розмова.
Про кохання, що пущу
До глибин душевних знову.
Бачу обопільний світ,
Розбудований і гарний.
Він змальований, повір,
У думках колись немарно.
Звабний зорепад рясний,
Наче дощ зірок прекрасних,
Покладу тобі до снів,
Щоб любов повік не згасла.
18:52, 21.11.2015 рік.
Зображення: http://fast-images.ru/animaciya-kapelki