Ця лагідна осінь, ці теплі дощі. Ці верби над ставом. Гарячі борщі з пампушками, з часником. Ця мантра над озером "АОУМ - ОМ".
В горняті впріває гербата терпка. Калина вродила гіркава така. Сьогоріку в ній кверцетину доволі. Хініну є дрібка і кофеїну сліди. Сюди долучити ще слід аргінін, лізин, треонін, тирозин. Аптека на таці. Малиновий мед з цибулевим соком. Усе, що так тішить і розум і око.
Ця осінь цього надзвичайного року дає розуміння, знімає уроки. Так тішить і вабить. Пробуджує силу щоб зиму прожити, вклонитись Ярилу в тридення весняного сонцепоклону і дихать на повні до самого скону.
То ж я загорнуся у коцик тепленький. З калиною питиму терпку гербату. Читатиму Гіту і буду з цибулею мед смакувати, малиновий звісно. Який же іще!
Ще мить і наповниться світлом усе...
© Copyright: Валентин Лученко, 2015