Закрий мене на карантин –
Я інфікований тобою.
Душа, немов тонкий сатин,
Складає безпорадно зброю
До ніг, параліч у словах
Скупий малює візерунок,
На місяць виє вкотре жах
І підперезує, мов струмом.
Облиш, я знаю, що живий
Шматок останньої надії.
Ще з вуст зринають молитви,
Можливо, десь таки зрадіє
Пекуче Сонце між хмарин,
Потоне в довгожданім сяйві,
Розірве снів ультрамарин,
Де встали строєм тіні майві.
Закрий мене на карантин –
Я інфікований тобою.
Мій світ, неначе з бісерин,
Розсипаних в душі журбою.
13:10, 28.11.2015 рік.
Зображення: http://tvoirisynki.net.ua/page/33