Якось раз спитав Петра Микола,
А що воно за хата, зовсiм не знайома?
Що воно за букви «М» та «Ж»?
Розкажи менi ти, що ж воно таке?
Розповiв Петро йому на рiднiй мовi
Це, е сартир, ти що з ним не знайомий?
Микола зразу ж Петру вiдповiдае
Чому ж, що таке сартир я дiйсно знаю
Але ж не можу толком зрозумiти
Навiщо букви там, де по нуждi ходити?
I знов почав пояснювать йому Петро:
Де буква «М» то це для москалiв, там iх
лайно
А там де буква «Ж», то там жидiв i сеча i лайно.
Тепер мене ти змiг вже зрозумiти?
Микола вiдповiв, звичайно змiг тебе я зрозумiти
Але деж нам тепер до вiтру то ходити?
Петро был сильно тем вопросом возмущен
И так ответил другу он.
О, черт! Ну ти i телепень, Микола
Краiна ж тепер наша вся. Ура!!!
Справляй потребу ти тепер де хоч
Хоч бiля кожного ти дому та куща.