Поодинцi - так простiше

Женева Маррон
Віє смутком на світанку.
Знов безсоння, і до ранку
Лаунж в вухах. Ні не, сум,
Порятунок лиш від дум.

А самотність - то не напасть.
Скоро осінь, а я пас.
Поодинці - так простіше.
Вдосталь часу є на вірші.

Ми не кращі і не гірші,
Просто інші. Зовсім інші.

2012