Чи дощ, чи сніг, чи невагома мжичка
Поволі падає на вуличні ятки.
Ходити під дощем - то давня звичка.
Пришвидшу крок.Розім`яті листки
Не шурхотять. І під ногами слизько.
Ця пізня осінь зіткана з краплин.
Схилилися хмарини низько-низько
Над містом з теракотових цеглин.
Повільно висипають крупи білі
На вулицю із тьмяним ліхтарем.
Тулю до себе квіти скрижанілі,
З гірчавим ароматом, хризантем.
Спішу до тебе у тепло кімнати,
Де чай із трав заварюєш мені,
Нас хризантеми будуть звеселяти
Зігріті в синій вазі на столі.
30.11.2015р.
Для ілюстрації використано картину Василя Ромащенко "Білі хризантеми"
http://artnow.ru/ru/gallery/2/27832/picture/0/657082.html