Пухнастий сніг у присмерку вечірнім,
малює казку ту зимову,
світ знову по-новому весь такий чарівний -
від захвату аж серце завмирає!
Гілля засніжене сплітає візерунок дивний
і стежка оксамитом виграває.
Чарівна мить, благаю, зупинися -
ти казку і в моїй душі сотвориш,
немов зі світом враз і я змінився,
о, перший сніг, ти раз на рік приходиш!