Лише на небі може жить любов –
Не підрізайте крила у кохання!
Я буду говорити знов і знов:
Любіть цю мить, немов вона остання!
І хай душа зімліє, як в раю,
Від почуттів хай серце аж тріпоче –
Таке кохання лише визнаю,
А іншого – я бачити не хочу!
Якщо Евтерпа дала божий дар –*
Мені, простому смертному з народу, –
Я буду нести цей святий тягар
Й у віршах прославлять жіночу вроду!
Бо їх краса – святіша за святих,
Дає життя й насичує натхнення.
Ми крила розгортаємо для них,
Щоб знову не пірнати в сьогодення.
Тому до неба проситься любов –
Не підрізайте крила у кохання!
Я буду говорити знов і знов:
Любов цінуйте, мов вона остання!
2.06.2013 р.
*Евтерпа – муза ліричної поезії та музики