Знову в небі зірка засіяла,
Наче сколихнувши щось в душі...
Я, здається, знову покохала,
Відчайдушно пишучи вірші.
Думаю про тебе щохвилини, -
Вже доросла жінка, заміжня -
Почуваюсь, мов мала дитина,
В маминих оспівана піснях...
В серці почуття своє ховаю,
Оповите плачем молитов.
Тільки Богу душу відкриваю,
Бо не маю права на любов...
Яскравіше з кожним днем сіяє
В чорнім небі вранішня зоря.
Все несамовитіше кохаю,
Та немає тяжче тягаря
Розуміти: ти - шалена мрія,
Нездійсненна вигадка душі...
Серце огортає істерія,
Виприснувши ніжність у вірші...