Я украинский не знаю,
но народ я цей кохаю
Вид нещаснои неволи,
загубилось стильки доли.
Люд цей виками страждае,
землю матеньку кохае
И за правду,за любов
Проливае в вики кров.
Скильки мисливих людей?
Погубив цей прихиндей
Лицемери,фарисеи
И предатели евреи.
Всюду вороги як тать,
Лизуть к власти, щоб стоптать
Цей народ,з несчаснои доли
Щоб склонити до неволи
Щож,це,диеться вокруг,
З Украиною мий друг?
З вику в вик,що я читаю
Про Тараса розмовляю,
Як вин бидний,як тужив!!!
За народ свий дорожив
И майбутне предсказав
В виршах виразно виклав.
Про майбутню Украину,
Вин страждав сам як дитина
Бачив свит найкращий вин
Був свободи, справжний син.
Гордисть нашои Краини
Захисник всиеи родини
Щож,зминилося з тих пор?
Президентом став сам, ВОР!!!
Что ж,закончу, мысль свою
И по русски песнь спою
Жаль мне мыслящих людей,
Дурак думкой богатей!!! (год примерно 2002-2003)