Водою морською - шепоче та й гримне,
Вздовж берега-краю засвітиться вся;
То в лінощах теплими хвилями плине,
То, раптом, сердито прокинулася:
Свинцевим конем запрягається в небо!
І ти так: "Ого! А одне ніби й те ж".
І тут, вибачай, тут вже якось без тебе -
Хвилинку помовч і її не бентеж,
Не жуй словом в роті, мов з м'ятою гумку,
Вдихни, заплющ очі і слухай: це - думка...