Iскорка малесенька лежала

Надежда Крайнюк
Іскорка малесенька лежала…
Жевріла напівжива в пітьмі…
То чиєсь кохання затухало,
В темряві згубилось… у імлі…
               
Спалахне на мить і знов згасає...               
Зникло охололе почуття,
Ніби птах підбитий, помирає,
Схоже на безпомічне дитя…

Я жаринку ту  взяла в долоні,
Подихом роздмухала вогонь…
Мчать роки… Вже посрібліли скроні.
А кохання, - наче дивний сон…

12. 12. 2015 рік
Ілюстрація з інтернету