«Павіанів тривалі крики.
Змиє пилюку з чорних спин
Річка Каданга. Запах бананів.»
(Кванга Бамбако)
Громадяни жаркої Луганди
Живуть жаданим очікуванням
Бананових грон запашних.
Вірять, що подарує кожному патріоту
Їх «президент» сильнорукий
Солодкаві, тверді і шкірясті,
Жовті, смачні й соковиті
Самі справжні банани (або ананаси).
Таємниці шепочуть пальми,
Про майбутнє сопуть могутні
Бегемоти річки Каданга,
Славу трублять довгохоботні
Слони у саванах безкрайніх
Президенту - батьку народу,
Що сонцю подібний ясному.
Тамтами гримлять: «Луганда!»
Макаки кричать: «Луганда!»
Славлять простори безкрайні
Республіки незбагненної.
Люди ідуть танцюючи,
Пилюку вгору підборами,
Поступом босоногим
Громадяни жаркої Луганди -
Країни левогучної,
Слонопросторої
Та крокодилосміливої.
(Переклад з лугандійської)