зелене

Александр Кононенко
Як не пижиться ботексний дуче
Відродити на сивих теренах
Ненажерливе плем’я падлюче,
Та крізь морок все лізе зелене,
Розфарбовує сонячним сяйвом,
Найбрудніше в Пандориній скрині,
І тепер вже здається не зайвим
В триколорі оте жовто-синє.
Не будив би скажений той лихо,
Вистачало ще трохи фастфуду,
І сидів би на золоті тихо.
А тепер розумнішають люди.