Були у нас і будні, і святА,
Мовчання і довірливі розмови.
Незмінний ти, а я уже не та:
Бо відрізняю зерна від полови.
Чому ж спинились ми на півшляху?
І сперечатись ніби, недоречно,
Та я у стіну стукаю глуху –
І тягнеться прощання безкінечно.
Не муч мене, зречися, відпусти!
А ти і пам'ять про кохання губиш!
І пишеш лиш образливі листи,
Щоб розказати, як мене не любиш.
Куди поділись ніжність і любов,
Гарячі поцілунки і жадання?
Я не шукаю відповіді знов,
Була б для нас та відповідь остання.
Сколовшись марно голками страху
І опустивши стомлені рамена,
Ти зашиваєш болі у міху,
А всі нитки протягуєш крізь мене –
І лихоманить з голови до п’ят –
Душа моя знесилена холоне…
От і скінчились солодощі свят,
Буденність залишилася солона.
11.12.15
Перевод стиха стихирянами:
Будни и праздники - из Наталии Хорунжевой
Перевод с украинского Инны Гавриловой.
И праздники, и будней суета,
Молчанье было, были разговоры...
Ты прежний, только я уже не та-
Я зёрна отделяю от половы.
Зашли с тобой на полпути в тупик
И спором не решить противоречий:
Стена глухая гасит стук и крик
И тянется прощанье бесконечно.
Не мучь меня, оставь и отпусти:
Ведь о любви ты нашу память губишь
И письма оскорбительны...прости!
В них видно, что меня совсем не любишь.
Куда пропала нежность и любовь,
Горячих поцелуев вожделенье?...
Не жду твоих шальных признаний вновь,
Та исповедь была для нас последней.
И колется иголками твой страх,
И плечи опускаются без силы.
Сшиваешь боль свою до искр в мехах,
А нитки сквозь меня идут, как жилы.
И лихорадит от волос до пят...
Душа без сил и стала холоднее,
И праздники не сладки, а горчат,
И будни год от года солонее.
14.01.2016г.
© Copyright: Инна Гаврилова, 2016
Свидетельство о публикации №116011410763