Все не можна зрозуміти,
А мені сказати,
То й страждають наші діти,
Плаче чиясь мати...
Сльози, стогін та прокляття
Лунають повсюди,
Кров'ю вкрилося розп'яття,
Пече мої груди...
Завинили перед Богом,
Вік не відмолити,
Не залишилось святого
В душах... Що робити?
Мабуть чуйно б розпочати
Із самого себе,
Лад наводити у хаті,
Сімейні потреби...
Аж тоді питати з когось,
Хорошого вчити...
Наробили вже такого,
Сумно в світі жити...
П.В.М. 30.12.2015г.