Якщо зимово на душі,
Майбутнэ вкрито сірим сумом,
До кола теплого--мерщій,
Там друзі вщент розвіють думи
Що каменюкою легли
На серці , висивіли чуба,
Як стогін древньої ветли,
Що біль нагадує від зуба.
Гуртом не важко й "батька бить".
Тепло від душ розтопить кригу,
І в цю трансцедетальну мить
Закрутим темній долі фігу.
Так будьмо ж , друзі! Хай летять
У молоко ворожі кулі!
І знає ворог, "вашу мать" ,
Патріотичні наші ДУЛІ.