У сніжнім борошні земля,
мов цукром встелена стежина,
під снігом хилиться гілля,
а сніг все сіє без упину!
А світ як увісні застиг,
сп'янілий, казкою забувся,
заслухався -
і сам притих!
Високе небо рожевіє,
засніжений химерний світ
зачаклували чародії,
убравши в білий оксамит...