***
Дірки в житті - всі сам я штопав,
Не шкодував ні сил, ні рук,
Мене скрутила доля в штопор,
І став з тих пір я - пляшці друг.
***
Ллються зливи в пітьмі кромішній,
В їх дзюрчанні – ридання нині:
В гіркоті це своїй невтішній
Плаче Бог над своїм творінням.
***
Недовго нас кошмар терзає,
Що вмерти всі повинні, і,
З приходом смерті – вмить зникає
І біль очікувань її.
***
Не надто я азартний був гравець,
І, козир навіть маючи в руках,
Не звів ні разу шансу нанівець
Залишитися в дурнях. Просто жах!
***
Так, щоб душа була чиста,
Безгрішно жити – це не тупо,
Але… порожня чистота,
Як детектив, де - ані трупа.
***
Судити точно не берусь,
Але видніше поза нею:
Євреї так поїли Русь,
Що спилися разом вже з нею.
***
Схильний до творчості смаку,
Бог не чужий земного зілля,
Життя людей на волоску
Висить в часи Його похмілля.
-------------------------------------------------
См. «Закатные Гарики» (Игорь Губерман, http://guberman.lib.ru/gariki/4ZG/01.htm)