Матінко-зіронько, сива голубонько,
Роки спливають, як ряст по воді.
Спи, моя ластівко, ніжна лебідонько.
Хай сон накриє повіки твої.
Коли подушку тобі вишивала, в голку вселяла я промені сонця
І у веселки ниткИ позичала, зорі ; у нічки, що стука в віконце.
Не поведу я з тобою розмову, коси сріблясті поправлю легенько,
І заспіваю тобі колискову, як ти співала мені, моя ненько.
Матінко-зіронько, сива голубонько,
Роки спливають, як ряст по воді.
Спи, моя ластівко, ніжна лебідонько.
Хай сон накриє повіки твої.
Руки ласкаві гойдали колиску зимною ніччю і в ніч волошкову.
Мене купала у м’яті й любистку і у зелених листочках дубових.
Ти набажала щасливої долі, і нагадала незрадне кохання,
Подарувала завзяття і волю. Спи, моє серденько, аж до світання.
Матінко-зіронько, сива голубонько,
Роки спливають, як ряст по воді.
Спи, моя ластівко, ніжна лебідонько.
Хай сон накриє повіки твої.
© Ніна Кулініченко м. Дніпропетровськ