Сьогодні краще не заходь.
Хай я чужих очей не вбачу,
хай я сама собі поплачу,
щоб стало менше мілководь,
і завтра дім мій обмини.
Бо розминутися очима –
то легше, ніж тягар вини
нести, мов торбу, за плечима.
А післязавтра - здогадайсь!
Як ще охоту не згасила,
забудь, що “не приходь” просила,
прийди, хоч грішний, і не кайсь.
Бо не пекельного вогню –
боюсь повірити в брехню.
13.10.96
(перевод с украинского Стафидова В.М.)
Сегодня лучше быть одной
Пусть глаз твоих я не увижу
Сама поплачу, не обижусь
И слёзы спрячу за водой.
И завтра дом мой обойди
Чтоб нам не встретится очами
Зачем вину свою нести
Как торбу за плечами.
А после завтра, со звездой
Охоту если не отбила
Забудь о чём вчера просила
Приди хоть грешный, хоть святой.
Сильней пекельного огня
Всегда банальная брехня.