Кава по третiй

Олеся Райська
  ... варити каву ідеш тихенько
       то десь по третій  - темно і зимно
         філіжанку береш в буфеті
             дивно то все це, дивно...

десь о четвертій - чую- наспівуєш - сам-один
ночі своєї  господар - володар та господин
так , ти сидиш - кавуєш - безлад в твоїх думках
не заважатиму - певна - теперь не доречно - брак
усамітнення -  отже,  спати тобі  - аж ніяк...
вдам, що не помічаю - на ранок з'ясую - так...
і тут промайнуло: любий, вірші ти складаєш - закляк
слова добираєш - римуєш, шукаєш як той маяк
як тобі він потрібен - світло твоїй  душі!
знаю : цієї ночі народжуються вірші...
як розкошує кава - це янголів допінг ? хто зна...
що відчуваєш? певно, думка твоя - одна.
як дати раду серцю, що мовчазне  -  щемить,
як літери на папері в слово єдине сложить...

 ... ще мить  - й  світліє:   передсвітання
         то вже по шостій -  поете,   спи!
            єдине слово знайшов - КОХАННЯ!         
                навіщо рима? - жартуєш ти...