Рушник

    
Підібрала заполоч і сіла
Вишивати синові рушник.
І ставала полотнина біла
Гарна і душевна, мов квітник.

І ставала полотнина мами
Оберегом, ангельським крилом,
Незборима чорними громами,
Як Покрова перед хижим  злом.

Вишивала на добро, на щастя
Із любов’ю – син до цього звик.
…Став домівки часткою, причастям
Для бійця осонцений рушник!

22.01.2016.