Голос ребенка (М.Рябинин на муз.О.Фельцмана)
Каким человек рождается -
Природы великое таинство,
Он смотрит глазами прозрачными
На мир удивленно и весело.
И мать с невесомою нежностью,
Качая ребенка уснувшего,
Мечтает отдать ему лучшее,
Что в сердце своем сберегла.
Припев:
Так пусть всегда звучит музыкой звонкой,
На этой земле, населенной людьми,
Голос ребенка, голос ребенка,
Вечная тема, вечная тема нашей любви.
Вечная тема, вечная тема нашей любви.
Каким человек рождается -
Природы великое таинство,
Шаги его первые робкие
Началом дороги окажутся.
Отец с неподдельною гордостью,
Подняв малыша к небу синему,
Мечтает отдать ему лучшее,
Что может отдать человек.
Припев
Каким человек рождается -
Природы великое таинство,
И все же мы в праве надеяться,
Что жизнь у него будет долгою,
Что будет он добрым и ласковым,
Что будет он честным и преданным,
Что будет он смелым и яростным,
Сражаясь за счастье людей.
Припев (2)
ГОЛОС ДИТИНИ (вільний переклад П.ГОлубкова)
Якою людина з;являється -
Природи велике таїнство,
Очима прозорими дивиться
Здивовано в світ вона.
А мати її, що з ніжністю
Хитає вже засинаючу,
Віддати їй мріє найкраще,
Що в серці своїм зберегла.
Приспів:
То ж хай дзвінкою музикою плине
На людяній землі повіки знов
Голос дитини, голос дитини,
Вічна ця тема, вічна ця тема - наша любов.
Вічна ця тема, вічна ця тема - наша любов.
Якою людина з;являється -
Природи велике таїнство,
До кроків її перших, боязких
Початок дороги звик.
А батько щасливий - з гордістю,
Піднявши до неба синього,
Їй мріє віддати найкраще,
Що може лише чоловік.
Приспів.
Якою людина з;являється -
Природи велике таїнство,
Та в праві ми сподіватися,
Що довгим це буде життя,
Що буде і добрим, і лагідним,
Що буде і чесним, і відданим,
Що буде дитина лютою,
Б'ючись за людей майбуття.
Приспів (2р)