Перевод с украинского
На старых фото ты навечно молодой,
Сквозь годы окликаю звонкой птицей.
В зрачках печальных, будто талою водой,
Отражены дома, деревья, лица.
Стонадесятый снег дороги притрусил,
Другие прилетают к нам лелеки.
Невозмутимо строгий времени кассир
Фиксировал и выбивал, как чеки.
Те лики белые под темною водой,
Навеки неизменны остаются.
На старых фото улыбался молодой,
На небеса ушедшие смеются.
Оригинал Ліна Костенко
На старих фотографіях всі молоді.
За роками людина сама себе кличе.
У зіницях печалі, як в чорній воді,
відбиваються люди, дерева, обличчя.
І стонадцятий сніг ті поля притрусив,
і уже прилетять не ті самі лелеки.
Біля каси такий незворушний касир,
зафіксовану мить вибиває, мов чеки.
Білі, білі обличчя у чорній воді,
неповторні обличчя навік зостаються.
На старих фотографіях всі молоді.
На старих фотографіях мертві сміються