Чому мені не спиться,
Ніяк не розумію,
Смутне під ранок сниться,
Так, що душа німіє…
Події, й лиходії,
Ті, що щоденно тиснуть,
Чи може без надії,
А може і навмисно…
Творять те, що захочуть,
Руками лиш чужими,
На голову вмить скочать,
Придурившись своїми…
Тому й мені не спиться,
Хоч не один такий,
В віршах сумне мариться,
Аби не було дій….
Автор Геннадій Сівак.
10 лютого 2016 року