Надкусили яблуко спокуси

Вячеслав Романовський
      
Надкусили яблуко спокуси,
Захмеліли вибухом жаги.
І злітали лебедями гуси,
І пірнали в золоті сніги.

І здавався вертоград незнаним,
Таємничий одкривався світ.
В ніжній соромливості
                омани
Не було між цих едемських віт.

Невідоме збуджувало, звало,
Дарувало дивні відчуття.
І за кожним кроком-перевалом
Нас чекало вже не те життя.

І відтоді ми ставали інші
В злеті душ, в кохання на крилі,
Певно, сміливіші і мудріші,
Що любили вперше на землі,
Надкусивши яблуко спокуси…

13.02.2016.