Мені тебе як снів не вистачає.
Ти все, чого просила в долі я.
Тепер нехай Всевишній визначає:
Для тебе я, чи може не твоя.
Надією живу, що прийде вечір,
Коли в мій дім ти зайдеш, як герой.
Ласкаво обіймеш мене за плечі,
Неголений, заручений з війной.
У погляді цікавість, в серці - віра.
А на обличчі зморшки не від літ.
Якщо для щастя є Господня міра,
То тільки ти - для мене цілий світ!
-----------------------------------------
(перевод)
Мне так тебя порою не хватает!
Ты - все, что у судьбы просила я.
Пусть только Бог теперь определяет:
Я для тебя, иль, может, не твоя.
Живу надеждой, что придет тот вечер,
Когда в мой дом войдешь ты как герой.
И ласково возьмешь меня за плечи,
Небритый, обручен, увы, с войной.
Во взгляде- любопытство, в сердце - вера.
А на лице морщинки не от лет.
И если есть у Бога счастья мера,
То только ты теперь мой мир и свет!