ВЕСНОНЬКО - ВЕСНА
Аромати м’яти ¬ рути
Вже до серденька ідуть,
По весні їх не забути,
Їх ніяк не обітнуть.
То дівчата наші милі
Всі з усмішками ідуть,
Чарівні вони, красиві,
Мов лебідоньки пливуть.
І тому душа бентежно
Серцю спокій не дає,
Обіймає обережно,
Радість, щастя роздає.
Ой, дівчата – ягідоньки,
Промінь ясної пори,
Україночки – Зорянки,
Землі рідної дари.
Як же вас нам не кохати,
Не співати вам пісень,
Як же вас не проводжати
З вечорниць аж до дверей.
Світлі оченьки дівочі,
Повторяємо слова
Ті, що ми у ясні ночі
Віддаємо до п’яна.
Ой ти, веснонька - ¬весна,
Дочекалися... Прийшла.
І така ти мила, гарна -
Нас у спів свій завела.
Обіймаємо жвавенько,
Знов кружляємо гарненько,
Назавжди ти є, любове,
Справжня, зовсім не казкова.
А тому душа співуча
З вітерцем у сад летить,
Де мелодія дзвінкуча
У серцях вогнем горить.
Ми вітаємо з весною
Вас, вродливих, кожну мить,
Свято це не за горою
Біля вас воно...Тремтить.
Ви ж такі усі тендітні,
Чарівненькі квітоньки;,
Ваші усмішки – веселки,
Немов перші пелюстки.
Розквітайте, дівчаточки,
В радість щастя і добра,
Щоби ваші співаночки
Долітали до Дніпра.
Хай вони дзвенять до ранку,
До багряної зорі,
Щоби ми вашу співанку
Залишали у собі.
Бо вона з душею схожа,
З вашим розумом, теплом,
Вже і веснонька пригожа
Зігріває всіх добром.
8.03.2012