Заповiт з минулих лiт

Алексей Радзей
Скільки часу пройшло з тих незнаних часів?
І луна затиха від ударів мечів,
Леза з криці не стрінуться в смертнім бою:
Їх давно замінили на леза з вогню!

Чи зустрінеш Героїв з тих древніх легенд,
Чи у безвість всі зникли у певний момент?
Чи лишив їх в історії полум'я час? -
Авже ні - ці Герої живуть серед нас!

Обладунки сховав хтось під ризу чинця,
І, як віру Господню, плекав до кінця.
Як мечем, ревно він заповіти стеріг
Й супротивнеє зло, врешті-решт, переміг!

А хтось взявши до рук вогняного меча,
З честю, гідністю й щиро святе захищав:
Встав за всіх, кого любить - свій дім і родину,
За єдину і вічну свою Батьківщину!

...Як давно в ратній битві схрестились мечі:
Криця з крицею стрілись - "свої" і "чужі"?
Та за правду, добро, нам ще варто стояти,-
Так почнімо ж Героїв в собі відкривати!