Летить день за днем, проходять роки,
І швидко століття спливають.
Та хай навіть пройдуть десятки віків -
Не страшно:Спасителя маю!
Посиджу, як Марія, біля ніг,
Послухаю спокійний, тихий голос,
Вберу, як губка, всі Слова Його,
Наллюся, як на ниві стиглий колос.
За руку ніжно візьме Він мене,
Промовить:"Йдімо, сестронько, зі Мною."
І поведе у Царство неземне,
У Царство миру, правди і любові.
Хіба є в світі щось дорожче цього?
Хіба не варто, люди, праведно нам жить?
А щоб у вічності нам бути завжди з Богом,
Брати і сестри! Бога й один одного любіть!