Лиш сумую...
Пє веселка із цеберки,
П’є джерельну чисту воду,
Розцвіли гірські смереки,
Топлять спрагу в прохолоду.
Бук дарує свої персні,
Молодій стрункій ялиці,
Купає вітер зорі ясні,
В травах пахучої суниці.
Цілує місяць березі руки,
У вечірню пізню тишу,
Чарівної скрипки звуки,
Мою душу заколишуть.
Як настане біла днина,
Вмиюсь срібною росою,
В цих горах і цих долинах,
Лиш сумую за тобою…
Автор: Н.П.Рубан.