Пригорни мене, мамо, благаю! –
На душі моїй – груди каміння.
Чи живу, чи існую – не знаю…
Не людина, а просто – створіння.
Ніби робот – встаю і прямую
Десь, кудись – там від себе тікаю…
За тобою, за татом сумую…
Пригорни мене, мамо, благаю!
Пригорни мене, тату мій сивий! –
Не дарма ти колись гірко плакав…
Я помру, бо немає вже сили…
Барви щезли, лишилася мряка.
Усміхається темна безодня,
Серце давить, повітря немає…
Доки поруч – скоріше, сьогодні
Пригорни мене, тату, благаю!
8.03.2016