В полоні злій та важкій долі
Ти завмираєш, мов востаннє.
Душі твоїй потрібна воля.
У серці є все ж сподівання,
Що ти не раз побачиш щастя,
Що все ж підуть сум та журба.
Для цього треба не втрачати
Надію. І хай триває боротьба!
І ось тоді ти все ж побачиш,
Як небо стане голубим.
А сонечко в ту ж мить засяє.
І навіки в душі живій
Проснеться Муза, що спала ще,
І ось – вона поруч з тобою.
І назавжди розчарування
Стане прозорою водою.
Так все і буде, я це знаю.
Події різні будуть у житті.
Але тепер навік запам’ятаю,
І будь-коли завжди згадаю,
Як зірка ніжно посміхнулася мені.
Тоді душа моя співала,
І, вірю, заспіває ще.
В той день я так раділа й чекала,
Що зірка до мене прийде.
І в день той все ж здійснилось диво.
Вона повз мене мов пливе.
Ну, що сказати? Я щаслива!
Любов ніколи не умре!
січень 2016