***

Анатолий Секрет
Навiщо так багато слiв,
I нескiнченних звинувачень,
Не веренеться краса тих днiв,
I незабутих тих побачень.

Серця горiли в почуттях,
як вiдродити той вогонь,
як повернути те буття?
якщо триматись осторонь.