СОФІЇ РОТАРУ
На її Честь
По весні дивний голос я чую,
Він зраночку, звечора дзвенить.
Спокій, радість в душі відчуваю,
Коли спів цей за обрій летить.
Чарівнесенький спів не змовкає,
Ятрить серденько моє весь час -
Так Софія Ротару співає,
Пісні линуть до кожного з нас.
Їх обожнюю, всі такі дивні,
Їх би слухав я знову і знов...
Бо вони мелодійні та ніжні
Нагадали мені про любов.
Тому сяйво світляне, зоряне
Поспішає в стрімкий водограй,
Під струмочка красу незрівнянну
Обіймає пісенний мій край.
Лише в ньому пісні найзвучніші
Так красиво невпинно звучать,
Хіба можна співати гарніше,
Інший голос до серця прийнять.
Він і досі лунає...Мов пташка
Так співає в зеленім гайку,
Найвродливіша і недосяжна,
Ще не раз заспіває в садку.
3.05.2012