***
Ніч в хрущах, височіють, мов стражі, тополі,
Ніби темнії вежі над морем в селі,
Непорушні, мовчазні і рідні до болю,
Як ті скіфи, набігли в оселі свої.
В тиші ночі, осяйній, як море, глибокій...
Не здригнеться лист жоден, не видасть впітьмі,
Лише в небі зірки і рясні, й ясноокі,
Ніби мальви, сміються, великі й малі...
Вітер спить при землі, не чіпає осоку,
Пов"язав цвіркунів і коней у траві,
Повний місяць завис на тополі й ні кроку...
Споглядає на землю в оманливім сні.
Ой краса української тихої ночі,
Ой душа наших предків, як Ліра, жива,
Тут на рідній землі співать, плакати хочу,
Бо така дивна ніч, раз в житті лиш бува...
***
Серпень 2008р.Нова Ялта.