Що буває краще, ніж діти малі,
Вони ще не знають про горе землі.
Ні воїн не знають, не знають біди,
Бо діти,-це квіти, для нас розцвіли.
Бо діти-це щастя, даровано Богом,
Вони, наче сонечко в світі убогім,
Нам вони віру, надію несуть,
Дорослими стануть, роботу найдуть.
Гарно працюють на благо країни,
Не зрадять ніколи свою Україну!
А мама і тато опорою стануть,
Бо діти,-це квіти, покинеш-зав"януть.
І ми, всі дорослі то маєм зробити,
Щоб діти росли, їх треба любити.
А ще, вам бажаю, любі дочки, сини,
Щоб вороги счезли, не стало війни!