1
Когда Господним гневом вкрай налита
Перекипала чаша, кою должен
Пролить был ангел мести, сказал Боже:
"Ковчег плавучий, Ной, сооруди ты"
Дождей поток лил день и ночь, и жадность
Поил глубин. Сжимался солнца круг.
Окрест всё было-ровный плоский пруд.
Исчезли горы, смыты беспощадно.
А тот корабль средь грома, молний стрел
Спокойно плыл, укрывши от ненастья
В осмоленном нутре птиц и зверей.
Им надлежало в дни расцвета счастья
В благословенный возрожденья миг
Бессмертной жизнью мир заполонить.
2
Так мы над умершим простором прошлых лет
Плывём и города стоят под нами
С их замками, воротами, церквами
Закат багряный их лежит в золе.
А неумершее наследие веков
Под неживым стеклянным небосводом
Несут его морей пустые воды
В ковчеге, что плывёт под гул ветров.
В ковчеге, где храним мы клад забытый
Эпоху сквозь великих, страшных кар
Несем своим потомкам вечный дар.
Дар красоты нетленной:все открыты
Глазам и слуху чудеса веков,
Чтоб мысль людская пробудилась вновь.
1
Коли, Господнім гнівом вщерть налита,
перекипала чаша, яку мав
пролити ангел кари, наказав
Бог Ноєві ковчега спорудити.
Дощі нещадні день і ніч неситий
поїли глиб. Круг сонця пригасав.
Все скрізь було – як рівний, плаский став,
і щезли гори, хвилями розмиті.
А корабель у тріскотні грімниць
спокійно плив, зберігши від негоди
в осмоленім нутрі звірів і птиць,
що мали, стрівши в дні нової вроди
відродження благословенну мить,
життям безсмерним землю запліднить.
2
Так ми над мертвими просторами років
пливем. затоплені міста під нами
із замками, воротами, церквами,
багряний вечір їхній догорів.
А незнищенна спадщина віків
під мертвими шкляними небесами
кудись пливе порожніми морями
в ковчезі, гнанім подувом вітрів,
в якім ми бережем скарби забуті
і крізь добу страшних, великих кар
ми несемо нащадкам вічний дар.
Дар невмирущої краси: всі чуті
і нами бачені дива століть,
щоб людську думку вдруге запліднить.
*Юрий Клен(Oswald-Eckhart Burghardt)
украинский поэт и переводчик. Во время второй мировой служил переводчиком при штабе 17 армии
Ab 1939 wurde er von der Wehrmacht als Sprachlehrer und Uebersetzer an der Ostfront eingesetzt, von wo er 1942 zurueckkehrte. Ein Jahr darauf folgte er dem Ruf der Karl-Ferdinands-Universitaet in Prag, wo er erst Russisch unterrichtete und spaeter Honorarprofessor wurde. Gleichzeitig gab er Unterricht an der Ukrainisch-Freien-Universitaet in Prag.