Бризнуть проліски-очі –
І мені не до сну.
Жаль, що поїзд гуркоче
Ув осінню весну.
Ніжно погляд купає –
І його не зітреш,
Бо душа закипає,
Дзвонить сріберна креш.
А весна серце повнить –
Почуття молоді!
І прийшло невимовне,
Як уперше, тоді…
2.04.2016.