Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2016/02/14/13226
...в воздухе пахнет зимою,
верой, что Гитлеру крах...
госпиталь...утро...и трое:
раненый, врач, медсестра...
– не наврежу я, брат мой:
жизнь не одну спасал,
клятву давал Гиппократа,
слышишь: решайся сам!..
/Бог тебя – веришь? – любит!/
вьюга ушла с порошей...
смерть целовала в губы...
ты потерпи, хороший...
выжить желаю очень
не на коленях – стоя!..
смотрит солдату в очи:
– больно?.. – не плачет воин...
– чарочка спирта – чистый! –
пей же скорей, сыночек,
крепко зубами стисни
скрученную сорочку...
– нужно отрезать ногу...
Любонька, непривычно...
/падает на пороге
прямо с ногой сестричка/
сердце в груди кричало:
боль обожгла, страданье...
так впервые теряла
мама моя* сознанье...
*18-летняя мама Автора,
Танюши Каминской...
Фото из Инета
Оригинал:
пахне в повітрі зимою.
вірять, що гітлеру крах.
госпіталь. ранок. і троє —
лікар, солдат, медсестра.
— я не нашкоджу, брате,
життя не одне рятую —
клятву давав Гіпократа.
чуєш, солдате, чуєш?
Бог тебе /віриш?/ любить —
вкрасти хотіла пороша...
спраглі кусаєш губи.
ти потерпи, мій хороший.
я врятувати хочу —
житимеш довго, юначе.
лагідно дивиться в очі:
— боляче? — воїн не плаче.
чарочка спирту /він чистий/ —
пий-но хутчіш, синочку,
швидше зубами затисни
скручену спідню сорочку...
— треба пиляти ногу...
знаю, Любашо, — незвично...
/падає на підлогу
разом з ногою сестричка/.
серце у грудях кричало,
біль відчувала, страждання.
вперше свідомість втрачала*...
в перший раз ... і в останній.
-----------------
* - моя 18-річна мама Люба