У царстві пахощів весни
я йду, від квітів мов сп'янілий,
і світ став, наче, затісний:
пройти готовий Всесвіт цілий!
У квітах вишня, абрикос, -
світ спить у їхнім ароматі!
Їм більше не страшний мороз -
на думці лиш весняне свято!
У білих квітах черемша -
аж, наче, місто у намисті!
...Розквітла і моя душа,
й співа свою весняну пісню!..